У толерантній, позбавленій описів кривавого
звірства 1941-1943 років, формі була проведена бесіда з учнями 1-4 класів. Учнів вразив пам`ятник дітям, які загинули у Бабиному Яру, та фотографії іграшок, що
належали маленьким хлопчикам і дівчаткам. Під час бесіди школярі впевнилися, що кожна людина має право на життя, незалежно від
національності, кольору шкіри чи віросповідання, а кожна країна має право на недоторканість.
Учні згадували власних дідусів і бабусь, які брали участь у ВВВ,
співставляли їхній подвиг з подвигом своїх батьків, братів, які нині боронять
Україну в неоголошеній російсько-українській війні. Ці діти уже інакші –
трагедіїї війни вони відчувають гостро й не хочуть змиритися. Їхній
патріотизм невимушений і стійкий, адже
продиктований часом в якому вони живуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар