Учні Пологівського НВК на чолі із учителями української мови та літератури пішли іншим шляхом.
На засіданні круглого столу, присвячего Тарасові Шевченку, ми
поглянули на поета не як на ідола, а як на звичайну людину, яка зростила
свою геніальність на буденних речах, яка любила котів, чай, вареники, яка носила
сережку у вусі. Ми обговорили маловідомі факти його біографії, про які не
говорять шкільні підручники.
Шевченко не дід у папасі і кожусі, Шевченко був модним, прогресивним,
освіченим.
Він був істиним
європейцем і, крекчучи, намагався штовхати в цьому ж напрямку і Україну. Ні, він
не був лише співцем недолі свого народу.
Ми пригадали вірш
Івана Драча "Виклик",який наші учні декламували на відео і ще раз упевнилися, що
Шевченка дарма зображують дідом.
Учні дискутували, чи можна вважати Шевченка сучасним, пригадували, як він актуалізувався у творості Революції Гідності 2014.
Діти не лише зазначили маловідомі факти життєпису митця, але й порівняли,як Кобзаря сприймають сучасні люди.Віднайшли відеозаписи сучасних рок-шевченкіан, графіті, де Тарас устверджує значення свого імені- він бунтар і борець.
Тарас Шевченко - не ікона, якій треба молитися, Тарас Шевченко - наш побратим, наш поплічник. І нині він невпокоєний і невпокорений, бо, за власним заповітом, поет пізнає Бога лише тоді, "як понесе з України у синєє море кров ворожу".
Слався у віках, Шевченко!
Немає коментарів:
Дописати коментар