Патріотичне виховання

Виховуємо патріотів змалку
22 січня ми разом з дітьми святкували День Соборності. Були проведенні
заняття “Єдина навіки країна” під час яких дітей ознайомили з поняттям
“соборності”,”незалежності”,,закріпили знання про символи рідної мови та
проспівали гімн України.

Сімейне святкування зимових свят.

        В Україні історично склалася своя система взаємодії сімейного і суспільного дошкільного виховання з урахуванням національних традицій нашого народу.

     День Святого Миколая, свято Нового року, Різдво і діти, й дорослі завжди чекають з особливим настроєм, адже саме на зимові свята трапляються справді казкові дива. Яскраво прикрашена ялинка, подарунки, передчуття чогось казкового, що може статися тільки цієї пори року, а головне – святкове спілкування із родиною – ось головні атрибути зимових свят. В народі говорять: "Зима прийшла і празничків привела". І дійсно: взимку майже щодня – свято. Зимові свята починаються з грудня і закінчуються проводами на Водохреща.У цей період наші діти з батьками  колядували та щедрували – співали ритуальних пісень-побажань, йдучи селом з хати до хати односельців.
   Інтеграція та трансформація родинно-сімейних традицій, свят і обрядів детермінується конкретними умовами та потребами людей у забезпеченні спадкоємності поколінь, передачі соціального і духовного досвіду підростаючим поколінням.

Привітання з Днем збройних сил України!

     

      6 грудня  в Україні святкують День Збройних сил України.  Діти дошкільного підрозділу приготували онлайн –  привітання  для захисників нашої держави. Таке свято вже стає традиційним у нашому освітньому закладі. На концерті звучали вірші та пісні про нашу армію та її захисників. Під час проведення таких свят вихованці закладу дошкільної освіти  вчаться любити свою Батьківщину - Україну, шанувати захисників нашої держави. Вже в ранньому віці в дітей формується громадянська позиція, національна гідність. Ми маємо надію, що наші вихованці виростуть справжніми патріотами своєї  Батьківщини.

                                                  РОЛЬ СІМ’Ї 

У НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОМУ ВИХОВАННІ                     ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Важлива роль у формуванні патріотизму належить сім’ї. Батьки є першими вихователями дитини дошкільного віку. Із сім’ї для дитини починається Батьківщина. Сім’я в доступних формах дбає про гармонійний розви­ток дитини, опікується її розумовим, моральним, естетич­ним і фізичним вихованням. Метою родинного виховання загалом є формування всебічно і гармонійно розвиненої осо­бистості, вироблення в неї таких якостей, які допомагати­муть гідно долати життєві труднощі та перешкоди.

“Нащо клад - коли у сім’ї лад”, - кажуть у народі. І в цьому вислові закладено глибокий педагогічний зміст. Особливу роль у національно-патріотичному вихованні у сім’ї відіграє загальний мікроклімат, настрій, уклад, спрямованість тощо.

Родина є благодатним середовищем для виховання національно-патріотичної свідомості, почуттів і переконань у дітей. Це обумовлено, по-перше, тим, що вона є своєрідним мікроколективом, що ґрунтується на довірливих взаємин між чоловіком та дружиною, батьками й дітьми, на емоційному переживанні різних життєвих подій. Починаючи з перших років життя дитини, родина має великі потенційні можливості соціального впливу на її свідомість та почуттєву сферу. Можливості ці криються у спільності запитів, щ нень, інтересів членів родини, у їхній взаємозалежності, відповідальності, допомозі, в найглибших почуттях подружньої та батьківської любові. По-друге, у родинному середовищі втіленням національно-патріотичних почуттів для дитини є батьки, бабусі й дідусі. З ними у дітей пов’язуються поняття про свій будинок, рідні місця, свій край, свою Батьківщину. По-третє, процес внутрішньо родинного спілкування між різними поколіннями є неперервним. Це спілкування є не лише звичайним обміном інформацією, а й передачею дітям та онукам духовного досвіду й героїки минулого, формуванням патріотичної свідомості, почуттів і переконань, поведінки.

Завданням закладів дошкільної освіти є залучення батьків вихованців до активної участі в освітньому процесі, долучення до організації та проведення виховних дитячих соціально значущих заходів. Батьки мають стати не тільки гостями на заходах, не лише спостерігачами за успіхами їхніх дітей, вони мають безпосередньо впливати на формування дітей власним досвідом та прикладом. Зусилля педагогів мають бути спрямовані на підтримку ініціативи батьківської громади, взаємодію у розробленні та виконанні сумісних рішень щодо національно-патріотичного виховання дітей.

                                                            ПОРАДИ БАТЬКАМ

 

​1. Говоріть із дітьми про Батьківщину.

Дехто з батьків вважає, що про Батьківщину говорити з дошкільниками зайве або ще зарано. Однак цінність сімейних бесід і розмов саме в тому, що відбуваються вони найчастіше у безпосередній і довірливій атмосфері. І тоді розумне і влучне слово батька або матері, дідуся чи бабусі про Батьківщину глибоко входить у свідомість та серце малюків. Способи вирішення виховних завдань у родині дуже різноманітні: це батьківський авторитет, домашній побут, духовний і моральний клімат родини, праця, навчання, звичаї і традиції; суспільна думка, преса, радіо, телебачення, література, заняття спортом, свята тощо.

2.  Відзначайте загальнонаціональне свято — День Незалежності України.

Доцільно започаткувати сімейну традицію щорічного святкування загальнонаціонального свята - Дня Незалежності України: побувати на святкових заходах, що проводять у рідному місті, за можливості брати в них участь, переглянути запис військового параду чи святкового концерту. Адже всі заходи спрямовані на патріотичне виховання. Традиційний їх перегляд сприятиме формуванню патріотичних почуттів молодого покоління. Бажано, щоб державні свята, події, історичні дати, як і родинні, не залишали байдужим жодного з її членів - від найстаршого до наймолодшого.

3.  Говоріть про патріотичні справи батьків, розмірковуйте над минулим своєї Батьківщини.

Розповіді й бесіди-спогади про патріотичні справи батьків, розмірковування над минулим своєї Батьківщини є водночас і уроками мужності для дітей, і передачею естафети від покоління до покоління. У такі хвилини діти почуваються єдиним цілим, невіддільним від героїчного минулого своїх предків.

4.  Подорожуйте з дітьми Батьківщиною.

Подорожуючи дорогами нашої країни, батьки й ді- безпосередньо знайомляться з Батьківщиною, її культур минулим і сьогоденням, відвідують меморіальні комплекс які своєю емоційною силою впливу пробуджують у серг дітей скорботу про полеглих, любов і повагу до людей, вибороли для них свободу і незалежність. За правильної позиції батьків такі подорожі можуть відіграти неоціненну роль у патріотичному вихованні дітей.

5.  Залучайте дітей до творів української літератури мистецтва.

Прагніть, щоб за допомогою літератури і мистецтва дитина якомога раніше перейнялася долею героїчних люд: Після прочитання патріотичної літератури, розгляду репродукцій, фільмів, прослуховування музики, пісень, перегляду танців, вистав патріотичної тематики діти не залишать байдужими.

6.  Будьте готові відповісти на запитання, навести приклади й докази, щоб переконати дітей в істинності або хибності їхніх суджень.

Дошкільний вік - це вік «чомусиків». Десятки запитань - найнесподіваніших і найрізноманітніших. І відразу ж свої міркування і висновки: правильні, неточні або помилкові. Тому батьки завжди мають бути готові відповісти, навести приклади й докази, щоб переконати дітей в істинності чи хибності їхніх суджень. Важливо, щоб у родині усвідомлювали позитивний і негативний впливи літератури, мистецтва, засобів інформації на патріотичне виховання дітей.

7.  Залучайте дітей до сімейних традицій, звичаїв, обрядів, свят.

Сімейні традиції, звичаї, обряди, свята є водночас важливими засобами зміцнення родинних зв’язків та національно-патріотичної свідомості різних поколінь. Так, родинні традиції є своєрідним засобом захищеності кожного члена родини, позитивного сприймання світу, створення неповторних дитячих спогадів, власного самоствердження у суспільстві.

8.  Виховуйте шанобливе ставлення до національних символів і святинь народу.

Саме у родинному середовищі дитина дізнається вперше про народні символи. Народними символами українців є батьківська хата, хліб, вишитий рушник, материнська пісня, верба і калина, сорочка, хрещатий барвінок, писанка і лелека. Всі вони наші давні обереги. Родина плекає любов та повагу до них.

Якщо за сімейним обіднім столом дитині показувати приклад бережного ставлення до хліба, то, безумовно, дитина і в дитячому садку, а потім у школі, в дорослому житті з повагою ставитиметься як до самого хліба, так і до людей, які його виростили, і до землі, на якій він виріс, до свого краю, народу.

Батьки формують у своїх дітей шанобливе ставлення державних символів: Гімну, Прапора, Герба України.

9.  Будьте взірцем для наслідування, відповідальними й обережними у своїх діях.

Щоб виховати патріотичні почуття у дітей, по но самим ними володіти. Тому значну роль у родин: національно-патріотичному вихованні відіграє рівень патріотичних почуттів батьків. Виховання прикладом передбачає створення взірця для наслідування з метою оптимізації виховного процесу. Діти копіюють усе підряд: і позитивне й негативне. Це зобов’язує батьків бути відповідальними: обережними у своїх діях. Чесність, правдивість, працьовитість, щедрість, скромність, совісність, розсудливість це позитивні взірці для наслідування. Якщо батьки працюють на виробництві чи в іншій сфері діяльності, рядними людьми, позбавленими шкідливих звичок, то мають високу репутацію. Тому вони мають моральне п; вимагати від своїх дітей підтримувати свою честь, гід: репутацію своєї сім’ї у навчанні, у повсякденній поведінці. Завдання батьків полягає в тому, щоб показати позитивний приклад, з якого дитина могла б переймати найкращі риси. Це забезпечить неперервність традицій від покоління до коління.

10. Розширюйте коло спілкування дитини з дорослими, однолітками, представниками інших національностей.

Розширюйте коло спілкування, обмінюйтеся досв1 із представниками інших сімей та родин, пізнавайте духовну спадщину та поширюйте свою. Дитина обов’язково має поступово, на практиці реального спілкування знаходити спільне та відмінне між собою та іншими людьми, кування дітей і дорослих із представниками людей інших країн, національних традицій, релігійних переконань, політичних поглядів, укладів життя та культури розвивав вміння поводитися природно, тактовно та гідно.

11.  Використовуйте різні форми взаємодії з дітьми.

Для національно-патріотичного виховання дітей у родині використовуйте такі форми взаємодії з дітьми: власні бесіди-спогади; подорожі рідною країною; створюйте сімейні літописи; залучайте дітей до трудових справ; використовуйте твори літератури і мистецтва; беріть участь у масових заходах з нагоди національних і державних свят; долучайтеся до співпраці з ДНЗ, суспільними організаціями тощо. Якщо у родині виховують кількох дітей різного віку, то обирайте форми та методи національно-патріотичного виховання, враховуючи індивідуальні вікові, статеві, психологічні та інші особливості кожної дитини.

 

                    Універсальний дидактичний посібник – 

                                дітям дошкільного віку                  

                                        Кейс патріота «З Україною в серці»

Патріотизм – серцевина людини, основа її активної позиції.

В.О.Сухомлинский

Враховуючи сучасну суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в дошкільнят почуття патріотизму, активної громадянської позиції тощо. Тому, в першу чергу, саме освітній заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.

Успіх патріотичного виховання залежить від правильної організації всієї освітньої роботи в дошкільному закладі, зокрема й від створення розвивального середовища - предметного і духовного, бо саме в дошкільному віці закладаються основи формування духовності, почуттів, світосприйняття, усвідомлення свого «Я». Для національно – патріотичного розвитку дошкільнят різного віку нашої групи педагоги створили кейс патріота «З Україною в серці». Мета створення кейса полягає у тому, щоб сформувати національно свідомого громадянина, патріота, тобто людину, якій притаманні особистісні якості й риси характеру, світогляд та спосіб мислення, почуття, вчинки та поведінка, спрямовані на саморозвиток демократичного громадянського суспільства в Україні. Зміст кейса має дидактичні ігри об`єднані в блоки таких напрямків: історія України, державні символи; сім’я, родина, родовід та рідний край; традиції, звичаї та культурні явища народу; суспільні явища, довколишній світ. Пріоритетними в іграх є завдання з мовленнєвого розвитку.